У Всесвітній організації охорони здоров’я наголошують: самогубству можна запобігти. 

Ключові заходи щодо запобігання самогубствам включають: 

• Обмеження доступу до засобів самогубства. Залежно від країни це може означати заборону на використання особливо небезпечних пестицидів, обмеження щодо володіння вогнепальною зброєю, встановлення бар'єрів доступу до мостів/високих споруд/колій потягів.

• Взаємодію із засобами масової інформації з метою відповідального повідомлення інформації про самогубства. Повідомлення про самогубство у ЗМІ можуть призвести до зростання кількості самогубств, особливо якщо репортаж присвячений знаменитості, приклад якої дехто захоче наслідувати, або якщо в ньому описаний метод самогубства. Рекомендовано відстежувати повідомлення про самогубства та наводити приклади відомих людей, які діляться своїм досвідом успішного подолання проблем із психічним здоров'ям чи суїцидальних думок.

• Сприяння розвитку соціально-емоційних життєвих навичок у підлітків. Підлітковий вік - критичний період для набуття соціально-емоційних навичок, але водночас він є періодом ризику виникнення психічних розладів. Батькам та вчителям дуже важливо розмовляти з підлітками, встановлювати довірливі стосунки з ними - так вони звертатимуться до вас щодо потрібної їм підтримки. Варто фокусуватися не на самогубствах, а на покращенні загального психічного здоров'я серед підлітків, розвитку навичок протидії стресу та вирішення життєвих проблем.

• Раннє виявлення суїцидальних ознак поведінки, оцінка стану, ведення та наступне спостереження за будь-ким, хто має суїцидальні схильності. Ця рекомендація призначена для того, щоб люди, які наражаються на ризик самогубства, отримували підтримку та допомогу. Вона стосується медичних працівників та інших людей, включаючи членів сім'ї, які можуть контактувати з людиною, яка має намір вчинити самогубство. 

   

Соціальна стигма та недостатня поінформованість залишаються основними перешкодами на шляху звернення по допомогу у разі самогубства, що ще раз свідчить про необхідність підвищення грамотності у сфері психічного здоров'я та проведення кампаній боротьби зі стигмою.

За останнє десятиліття поінформованість про самогубства та запобігання їм прогресує, але деякі поширені міфи про самогубство все ще існують. Міфи підживлюють стигму та дискримінацію довкола самогубств, а це заважає розпізнати, коли людина перебуває в небезпеці. 

Ось п'ять найпоширеніших міфів про самогубство:

1. Міф. Розмова з людиною про самогубство може підвищити ймовірність того, що вона так вчинить. 

Факт. Розмови про самогубство не посилять чиїсь суїцидальні думки і не підвищать ймовірність завдання собі шкоди. Навпаки — це може допомогти запобігти самогубству, оскільки створить безпечний простір для людини, щоб обговорити те, що вона відчуває. 

2. Міф. Якщо людина серйозно налаштована вчинити самогубство, їй нічим не допомогти.

Факт. Хоча самогубство є серйозною проблемою охорони громадського здоров'я, багато чого можна зробити, щоб запобігти йому. Часто активний суїцидальний настрій має тимчасовий характер, саме тому людині дуже важливо отримати правильну підтримку у потрібний час. У ситуації, коли у когось виникають думки про самогубство, будьте терплячими, залишайтеся з людиною і просто покажіть, що ви поряд. 

Охочі вчинити суїцид мають амбівалентне ставлення до самогубства: їм хочеться зупинити страждання, але є й бажання, щоб їм допомогли залишитися жити.

3. Міф. Якщо людина озвучує свої суїцидальні думки, вона так не вчинить.

Факт. Розмова про самогубство може бути проханням про допомогу. Завжди серйозно ставтеся до суїцидальних настроїв людей.

4. Міф. Щоб думати про самогубство, потрібно мати психічне захворювання.

Факт. Не всі люди, які помирають внаслідок самогубства, мають проблеми з психічним здоров'ям. Хоча люди, які живуть із психічними захворюваннями, зазвичай більш схильні до суїциду.

5. Міф. Коли хтось помирає внаслідок самогубства, він вчинив злочин.

Факт. Самогубство – делікатна тема, й слід ретельно обміркувати формулювання. Уникайте використання виразів, які завдають страждання сім'ї та друзям померлого, а також прославляють самогубство. Подумайте про використання таких фраз, як "помер унаслідок самогубства", а не "наклав на себе руки".

ЦГЗ нагадує, що регулярне піклування про власний психологічний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле. 

Ви можете звернутися до свого сімейного лікаря щодо проблем, пов’язаних з психічним здоров’ям. Надання психологічних послуг у закладах охорони здоровʼя є безоплатним. Це передбачено у межах програми медичних гарантій і фінансується Національною службою здоровʼя України (НСЗУ).  Щоб знайти медзаклад, в якому приймає потрібний вам спеціаліст, зверніться до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або через контакт-центр Міністерства охорони здоров’я за номером 0-800-60-20-19.

Крім того, Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?" покликана надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Її мета - довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально.

Джерело: © Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», 2024 https://www.phc.org.ua/news/vsesvitniy-den-zapobigannya-samogubstvam-nayposhirenishi-mifi-pro-suicid