На підтримку всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» практичним психологом закладу було проведено заняття для педагогічного колективу міськСЮТ «Насильству не місце у житті».
Мета та завдання заняття: ознайомити учасників тренінгу з актуальністю проблеми насильства у дитячому середовищі, надати безпосередньо інформацію з вищезазначеної теми, навчити педагогів користуватись отриманою інформацією для попередження небажаних дій та реагувати на ситуації насильницького характеру характеру.
Під час заняття було використано карткову ігрову методику «Коло безпеки».
Керівники гуртків та методисти змогли оцінити переваги активного мозкового штурму та потужного програвання ситуацій з боку дітей та навіть батьків завдяки цієї методики. І що не менш важливо, цікава просвітницько-розвивальна гра об’єднує колектив та дає можливість у приємній формі позбавитись негативних емоцій від практичних ситуацій насилля та кібернасильства з власного педагогічного та життєвого досвіду.
Підготувала та провела
Колесова М.В.
Толера́нтність (від лат. tolerantia — «стійкість, витривалість»; «терпимість»; «допуск») — у загальному розумінні слова, — це «допустиме відхилення». Протилежність толерантності — це нетерпимість. Толерантність потрібно відрізняти від пасивної добровільності (адже таке пасивне прийняття не виражає позитивного значення судження, і не формує протилежності відхиленню) і від синкретизму.
Через багатоаспектність феномену «толерантності» у теорії сучасного наукового знання мають місце різні підходи до розуміння цього феномену. Філософський аспект пропонує розгляд толерантності як готовності постійно і з гідністю сприймати особистість, річ або подію, як терпіння, терпимість, витримка, примирення. Політичний контекст центрує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки. Соціологія трактує толерантність як милостивість, делікатність, прихильність до іншого тощо. У загальнопедагогічному контексті толерантність трактується як готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння. (Взято з: https://uk.wikipedia.org)
Кросворд «Чи потрібна толерантність?»
Умисне обмеження прав і законних інтересів одних осіб порівняно з іншими на підстав раси, статі, віку, національності і т.і.
Можливість забезпечення рівними правами та можливостями різних соціальних груп задля задоволення їхніх потреб.
Те, що часто повторюється та стає загальноприйнятим.
Негативні та несправедливі думки щодо певного об’єкта.
Соціально схвалювані уявлення більшості людей про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо.
Здатність витримувати щось, миритися з яким-небудь становищем.
Визнання багатоманітності думок, поглядів, напрямків, партій, суб’єктів економічного, політичного й культурного життя демократичного суспільства як основи його розвитку.
Їх виконують люди, відповідно до соціального стану.
Стійкі упередження, що базуються на міфологічних уявленнях про світ та місце людини в ньому.
Сукупність людей, об’єднаних спільними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видами діяльності.
Відповіді тут
Будь ласка перегляньте відеоролік. Всього 2 хвилини без слів щодо толерантності, а зміст зрозуміло і малечі і дорослому
Будьмо толерантними та плекаємо її в собі та навколо
не тільки у визначний день!
І тоді життя стане краще, бо це запорука комфортного співіснування людей в суспільстві, соціумі і з самими собою!
Джерела:
https://www.youtube.com/watch?v=JOWiPx5VRUU&t=145s
Підготувала Колесова М.В.
Жовтень пора філософська, чарівна, мрійна, творча, плідна на ідеї та їх втілення. От і психолог міськСЮТ запропонувала помріяти: «Омріяна професія» - тема дуже плідна для опрацювання з вихованцями гуртків різного спрямування. І суворий методичний термін «профорієнтація» вже перетворився завдяки інтерв’ю та колажам на захоплюючий творчий процес.
Наймолодші вихованці тільки починали розбиратися та розуміти відмінності термінів «робота» та «професія», старші вже з’ясовували що таке «фахІвець у галузі» та «посада». Але помріяти та представити себе у будь якій професії і перелічити з якими професіями може бути пов’язана діяльність гуртка змогли всі охочі від дошкільнят до юнаків завдяки завданням та вправам міні-тренінгу.
Було згадано чимало професій, подекуди керівники гуртків змагались з вихованцями у кількості перелічених професій та яким чином вони пов’язані з роботою гуртка. А головне, що під час заходу вихованці більше дізнались про своїх товаришів, долучились до загальних вправ і отримали емоційне піднесення і нові знання.
Підготувала та провела
практичний психолог міськСЮТ Колесова М.В.
Зазвичай люди, які зазнають домашнього насильства,
не розуміють, що зіткнулись із ним.
У суспільстві існує думка, що насильством слід вважати лише фізичні вияви агресії.
Що ж таке «домашнє насильство» згідно із законом?
Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.
Під економічним насильством в законі значиться умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Якщо з фізичним та сексуальним насильством більш зрозуміло, то з психологічним та економічним насиллям важко розібратися.
Так яке ж воно психологічне та економічне насильство?
Психологічне насильство, відповідно до закону – це словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
Дуже часто про психологічне насильство кажуть, що «це просто сварка», «це ревнощі», «це нормально» та «та трохи випив», але це ненормально. Те, що принижує честь та гідність особи, це і є насильство. Це можна довести за допомогою свідків та обов’язково викликати поліцію.
Що робити у разі вчинення домашнього насильства?
Зателефонувати в поліцію за номером 102.
За необхідності — звернутися за медичною допомогою — 103.
Зателефонувати на Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства – 0-800-500-225, або з мобільного 116 111.
Звернутися до Відділу з питань соціального захисту населення 46-37-08, 46-37-07, 050-811-45-20. Дистанційна консультація «гаряча лінія» 15-47, 0-800-500-335, з мобільного 116-123.
Отримати безоплатну правову допомогу (44-54-60; 44-54-61; 0-800-213-103).
Детальніше: ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: ЩО РОБИТИ ТА КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ?
